Кожен з нас помічав, що коли ми погано почуваємось, ми менше їмо, п’ємо та менш фізично активні. Насправді, більшість тварин зменшують фізичну активність підчас боротьби з інфекціями. Але чому?
Нещодавні дослідження виявили кластер нейронів, які керують реакціями, об’єднаними під назвою хвороблива поведінка. Вчені з’ясували, що певна популяція клітин у стовбурі мозку може спричинити три ознаки хвороби у мишей і навіть викликали імунну реакцію. Результати нещодавно опублікованого дослідження встановлюють прямий зв’язок між запаленням і нейронними шляхами регуляції поведінки, проливаючи світло на те як імунна система взаємодіє з мозком.
Ми все ще тільки починаємо намагатися зрозуміти роль мозку при інфекції.
Але завдяки цим результатам у нас є унікальна можливість запитати: як виглядає ваш мозок, коли ви хворі?
Раніше вже було доведено що хвороблива поведінка має вирішальне значення для одужання від інфекції – примушення хворих тварин до вживання їжі різко підвищує смертність.
Однак, не було зрозуміло, як саме мозок координує практично загальне бажання відмовитись від їжі та заховатись під ковдрою із початком хвороби. Тож дослідники вирішили створити карту мозкових ділянок, відповідальних за хворобливу поведінку у мишей.
Команда почала з того, що піддала мишей дії LPS, шматка бактеріальної клітинної стінки, який активує імунну систему та викликає виражену хворобливу поведінку. Невдовзі після ін’єкції LPS відбувся сплеск активності в області стовбура мозку, відомої як дорсальний вагусний комплекс, серед популяції нейронів, що експресують нейропептид ADCYAP1. Щоб підтвердити, що вони знайшли правильні клітини мозку, дослідники активували ці нейрони у здорових мишей і виявили, що тварини менше їли, пили та рухалися. Навпаки, коли нейрони ADCYAP1 були дезактивовані, вплив LPS на цю поведінку значно зменшився.
Однак автори не були зовсім здивовані тим, що ця область стовбура мозку була залучена до опосередкування поведінки, пов’язаної з хворобою. Дорсальний вагусний комплекс є одним із небагатьох дорогоцінних фізіологічних перехресть центральної нервової системи, де відсутність гематоенцефалічного бар’єру дозволяє циркулюючим факторам у крові передавати інформацію безпосередньо до мозку. Ця ділянка є своєрідним центром сповіщення для мозку.
У найближчі місяці команда Фрідмана з Рокфеллера має намір включити ці висновки в свою загальну мету розуміння фізіологічних сигналів і нейронних схем, які регулюють харчову поведінку. Їм особливо цікаво зрозуміти, чому навіть миші, створені для ненажерливої їжі, все одно припиняють їсти, коли піддаються бактеріальним інфекціям.
Тим часом автори планують дослідити, яку роль відіграють інші ділянки мозку у відповідь на інфекції, розширюючи наші знання про роль мозку під час цього критичного процесу.
У перспективі ці результати можливо імпліментувати до пацієнтів із порушенням харчової поведінки
За матеріалами: SciTechDaily
0
